УРБ

Державна митна служба України готова до системної співпраці для усунення перешкод для законослухняного бізнесу

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: пт, 2021-12-24, 16:28

У четвер, 23 грудня, відбулася зустріч членів Української Ради Бізнесу із першим заступником Голови Державної митної служби України Олександром Шуцьким. Метою проведення зустрічі було започаткування діалогу між бізнесом і керівництвом служби, а також обмін інформацією про питання, які потребують уваги у процесі реформування митниці.

«Державна митна служба відкрита до співпраці з бізнесом. Ми зацікавлені в тому, щоб почути вас, ваше бачення проблематики в окремих секторах, і налагодити системну співпрацю», – зазначив, відкриваючи зустріч, Олександр Шуцький.

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків, зазначив, що бізнес-асоціації, члени Української Ради Бізнесу (до складу якої входить 97 асоціацій різних галузей економіки) – налаштовані завжди конструктивно і пропонують виключно конкретні ідеї, які можливо практично реалізувати. Діалог доброчесного бізнесу та митниці є важливим для країни в цілому, він допомагає зрозуміти проблеми “білого” бізнесу та допомогти їм, а також ефективніше протидіяти сірим схемам, які викривляють конкуренцію.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран привернув увагу до проблеми правильного визначення митної вартості товарів. ТПП давно обговорювала з Держмитслужбою пропозицію щодо надання цінових довідок для митниці із переліком індикативних цін на широкі групи товарів. Митниця могла б орієнтуватися на ці документи та визначати орієнтовні ціни. Також, на думку представника ТПП, необхідно налагодити обмін даних з митними адміністраціями різних країн – в першу чергу з Китаєм.

Коментуючи це питання, перший заступник голови Державної митної служби зазначив що такі ідеї підтримуються і запропонував створити робочу групу і спільно працювати над вирішенням питання.

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова навела статистику: в структурі всіх нелегальних товарів, які потрапляють до України – 23%  становить техніка та електроніка. Ця «тінь» – одна з найбільших у нелегальному секторі, втрати бюджету складають близько 18 млрд грн на рік. Якщо в 2020-му обсяг нелегально ввезених товарів дещо скоротився, то в 2021 знову набирає обертів. На думку керівника асоціації – необхідно покращити роботу митниці, зокрема проаналізувати ефективність доглядів і на підставі аналітики робити відповідні кадрові висновки.

Олександр Щуцький запевнив, що в службі вже започатковано таку процедуру: є наказ №305, який допоможе виміряти ефективність співробітників митниці, і за підсумками року керівництво обіцяє зробити висновки.

Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич порушив питання низького рівня оплати праці митних інспекторів – це один із факторів, який перешкоджає подоланню корупції на митниці. На думку очільника асоціації, рівень заробітної плати інспекторів необхідно суттєво підвищити. Також Юрій Пероганич вважає, що меморандуми щодо індикативних цін, укладені свого часу асоціаціями з Держмитслужбою, потрібно не розривати автоматично, а проаналізувати, які організації реально працюють та дають справжні ціни.

Софія Арасланова і Юрій Пероганич запропонували укладати меморандуми не з окремими асоціаціями, а відразу із кількома, які представляють понад 50% того або іншого ринку. У такому разі відбуватиметься взаємний контроль інформації – і меморандуми будуть ефективними.

Податкова реформа в Україні 2022: світовий досвід та українські особливості

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2021-12-22, 10:02

20 грудня відбулася конференція “Міжнародний та український досвід реформування прямих податків”. Учасники заходу обговорили міжнародний досвід реформування прямих податків та нову податкову реформу, яка планується в Україні.

Організували захід Українська Рада Бізнесу та Економічна експертна платформа у партнерстві з Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE), Асоціацією платників податків України, членами Української кіноасоціації, Асоціацією Software Ukraine, а також Данською Радою у справах біженців в рамках “Програми економічного розвитку східної України”, що підтримується урядами Швейцарії та Великої Британії.

Учасники конференції мали чимало тем до обговорення, враховуючи, що кілька днів тому Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ анонсував великий податковий законопроєкт, який передбачає зниження оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також запровадження податку на виведений капітал за польською моделлю. Суть проєкту – знизити податкове навантаження шляхом об’єднання трьох обов’язкових платежів (єдиного соцвнеску, податку на доходи фізосіб та військового збору) в єдину ставку ПДФО – 30%, з поступовим зниженням на 1% кожного року – до 25%.

УРБ – А.Єрмаку: не варто дослухатися до пропозицій тіньового бізнесу

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2020-11-25, 10:39

В умовах кризи захисту прав споживачів та гальмування детінізаційних інструментів через політичну кризу неприпустимо відтерміновувати набуття чинності фіскальним кешбеком

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація різних секторів економіки України, вважає неприпустимим скасування набуття чинності таким важливим інструментом детінізації економіки, як «кешбек для споживача».

Теґи

Бізнес закликає прийняти закон про неповернення банків колишнім власникам вже у квітні та оптимізувати процедуру розгляду спам-правок (заява)

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2020-04-22, 13:59

Щодо проєкту Закону України № 2571-д про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності

Заява

Представники українських бізнес-об’єднань спільно з фахівцями з питань фінансового сектору проаналізували проєкт Закону України №2571-д про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності та зазначають наступне.

Більша частина норм проєкту сприяє реалізації задекларованої мети – підвищенню якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, дозволить оптимізувати судові процедури оскарження рішень НБУ, ФГВФО, КМУ, МФУ шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Проєкт закону передбачає такі зміни:

1) вдосконалення діяльності банків – зокрема, шляхом зміцнення корпоративного управління;

2)     вдосконалення законодавчих норм, які визначають особливості судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку;

3)   вдосконалення законодавчих норм, що визначають оновлені механізми виведення банків з ринку, спрямовані на вдосконалення ліквідаційної процедури.

Детально проаналізувавши норми проєкту, фахівці зазначають, що документ суттєво покращує механізми нагляду за банківським сектором, механізми виведення банків з ринку. В той же час проєкт забезпечує можливість власникам банків повноцінно захистити свої права у судах та, у випадку неправомірних дій регулятора або представників виконавчої влади, – отримати повну компенсацію збитків, завданих діями влади.

Також варто зазначити, що прийняття проєкту №2571-д сприятиме реалізації нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що дозволить отримати Україні необхідне фінансування у 2020 році та уникнути ризиків дефолту, який є згубним для економіки нашої країни.

На жаль, розгляд проєкту затримується через неймовірну кількість правок до другого читання, поданих кількома народними депутатами. Представники бізнесу звертаються до авторів 1000+ правок із пропозицією відкликати їх, зосередившись виключно на кількох змістовних та ключових.

Виходячи з викладеного вище, представники коаліції УРБ, до складу якої входять 84 провідні українські асоціації, закликають народних депутатів терміново розглянути надані до другого читання правки за скороченою процедурою та підтримати проєкт закону № 2571-д в цілому вже у квітні. 

З повагою,

Українські Бізнес–асоціації члени Коаліції Українська Рада Бізнесу

Теґи

Представники бізнесу та аналітичних центрів запропонували більш ефективну модель карантину

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2020-04-01, 14:15

Представники бізнес-об’єднань спільно з аналітичними центрами, економістами та фахівцями з медичних питань підготували пропозиції щодо термінових змін у моделі карантину на більш ефективну. Оприлюднюємо спільний лист, адресований керівництву держави.

          Представники українського бізнесу звертаються до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України щодо невідкладних заходів із подолання економічної кризи та зміни моделі карантину на більш ефективну.

Жорсткі карантинні заходи суттєво поглиблюють економічну кризу країни. Тисячі підприємств та підприємців (за даними Торгово-промислової палати України – 600-700 тисяч) зупинили роботу, близько 3,5 мільйона працівників відправлені у відпустки за власний кошт та можуть найближчим часом втратити роботу. Це вже призводить до суттєвих негативних наслідків для держбюджету, який недоотримує мільярди гривень та не може повноцінно фінансувати необхідні для країни видатки; для громадян, які не отримують заробітну плату; для бізнесу, який не працює та банкрутує.

Також це призводить до зростання цін на широкі групи товарів, зростання безробіття, навантаження на соціальні фонди, недофінансування медицини та соціальних видатків, погіршення криміногенної ситуації тощо. В той час як ефективність жорстких карантинів у подоланні епідемії не є високою, натомість моделі, орієнтовані на широке тестування та ізоляцію ризикових груп, – довели свою ефективність.  Детальніше про наслідки для держави і громадян – у листі бізнесу щодо стану економіки.

Представники бізнесоб’єднань спільно із аналітичними центрами, економістами та фахівцями з медичних питань підготували пропозиції щодо термінових змін у моделі карантину, який вбачається доцільним переорієнтувати з тотального на ефективний ризикоорієнтований:

Теґи

Перехід до багаторівневої пенсійної системи – виключно в комплексі з податковою реформою

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2020-01-29, 16:25

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували Проєкт Закону  про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (законопроєкт № 2683), взяли участь у публічному обговоренні цього проєкту та зазначають наступне:

Проєкт реалізує важливу мету – перехід до багаторівневої пенсійної системи:

І – державні пенсії,

ІІ – обов’язкове накопичення,

ІІІ – добровільні накопичення.

В той же час для реалізації цієї мети законопроєкт передбачає запровадження додаткових обов’язкових відрахувань із зарплати: 2% – від роботодавця, 1% – від працівника. Учасниками накопичувальної системи є всі категорії працюючих громадян. При цьому робітник може збільшувати свій внесок, і роботодавець повинен тоді збільшувати свою частку пропорційно, але не більше 5%. Таким чином, на практиці після того, як законопроєкт набуде чинності, на плечі роботодавця ляже від 3 до 9% додаткових відрахувань від фонду оплати праці. Обов’язок з організації сплати внесків також покладається на роботодавця, як платіжного представника, із відповідною відповідальністю.

Теґи

Законопроєкт №1210: позитивні новації та можливі ризики (заява)

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: чт, 2020-01-23, 13:08

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували доопрацьований до другого читання проєкт №1210 з урахуванням правок у залі Парламенту та зазначають наступне:

Більша частина норм проєкту сприяє реалізації важливої мети – запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), та реформуванню інституту фінансової відповідальності. Також у проекті залишаються певні норми, які несуть ризики окремим категоріям бізнесу.

Зокрема, проєктом реалізовано такі позитивні зміни, про необхідність яких зазначали члени УРБ:

– збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн);  

– уточнено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт касовий метод податкового обліку в ПДВ поширюється в т.ч. на підрядників та субпідрядників;

– пільги у вигляді земельного податку не поширюються на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;  

– запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р.;

– збільшено вартість матеріальних активів, що відносяться до основних засобів (з 6000 до 20000 грн). Тобто, активи вартість яких є меншою – одразу списуються на витрати, зменшуючи базу оподаткування податку на прибуток.

Теґи

Українська Рада Бізнесу не погоджується з висновками МВФ стосовно податку на виведений капітал (заява)

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: пт, 2019-12-06, 10:57

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 80 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, проаналізували останні оцінки МВФ щодо податку на виведений капітал та зазначають наступне:

У своїх останніх релізах та звітах фахівці місії МВФ зазначають, що вивчили останні пропозиції про заміну чинного податку на прибуток організацій на податок на виведений капітал (далі – ПнВК) і не знайшли нових підстав для зміни позиції, викладеної попередньої місією (IMF Staff Report, травень 2017), яка визнала ПнВК «поганою податковою політикою» (bad tax policy), згубною для України.

На підтримку зазначеної тези експертами МВФ наведено ряд аргументів:

№ 1: введення ПнВК – це значні втрати податкових надходжень на стійкій основі, за консервативними оцінками: 1,7% ВВП (2020-21 рр.)

№ 2: розрахунок втрат бюджету в проекті закону недооцінений, тому що:

• оптимістично передбачає, що підприємства будуть розподіляти половину свого прибутку;

• не враховує побічні ефекти щодо ПДФО, при якому фізичні особи з високим доходом почнуть зловживати ПнВК (відстрочка податку і більш низька ставка).

Робоча зустріч з доопрацювання законопроекту про «Кешбек»

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: пн, 2018-12-17, 14:28

13 грудня 2018 у Міністерстві фінансів України відбулася робоча зустріч з доопрацювання законопроекту про «Кешбек», в якій взяли участь представники Мінфіну, ДФС, Держказначейства, ДРС, BRDO, УРБ, СУП, АПІТУ, РПР та ін.. Від АПІТУ участь у зустрічі взяли член Правління Андрій Панасюк та юрист Вікторія Черкач.

УРБ попереджає щодо неприпустимості затягування розгляду проекту про податок на виведений капітал

Надіслав: Офіс АПІТУ , дата: ср, 2018-09-19, 13:30

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 68 вітчизняних бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, проаналізували проект Бюджету-2019 та звертають увагу представників влади на те, що, на думку бізнес-об’єднань та експертного середовища, проектом має бути передбачено перехід до оподаткування лише виведеного капіталу на заміну оподаткування прибутку підприємств з 01.01.2019 року.

Вітаємо на сайті АПІТУ!

Уподобайте нас у FaceBook: http://facebook.com/apitu.org.ua