Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували Проєкт Закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (законопроєкт № 2683), взяли участь у публічному обговоренні цього проєкту та зазначають наступне:
Проєкт реалізує важливу мету – перехід до багаторівневої пенсійної системи:
І – державні пенсії,
ІІ – обов’язкове накопичення,
ІІІ – добровільні накопичення.
В той же час для реалізації цієї мети законопроєкт передбачає запровадження додаткових обов’язкових відрахувань із зарплати: 2% – від роботодавця, 1% – від працівника. Учасниками накопичувальної системи є всі категорії працюючих громадян. При цьому робітник може збільшувати свій внесок, і роботодавець повинен тоді збільшувати свою частку пропорційно, але не більше 5%. Таким чином, на практиці після того, як законопроєкт набуде чинності, на плечі роботодавця ляже від 3 до 9% додаткових відрахувань від фонду оплати праці. Обов’язок з організації сплати внесків також покладається на роботодавця, як платіжного представника, із відповідною відповідальністю.
Представники бізнесу вважають контрпродуктивним будь-яке підняття навантаження на фонд оплати праці. Більше того: одним із пріоритетів бізнесу є зниження навантаження на фонд оплати праці протягом 3-х років до цільового показника (встановлення єдиної ставки) 20%, із компенсацією за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та модифікації наявного податку на землю та нерухоме майно.
Про необхідність зниження навантаження на фонд оплати праці зазначають і економісти незалежних аналітичних центрів у своєму програмному документі та наголошують, що попереднє зниження ЄСВ та сукупне зменшення навантаження на заробітну плату до 41.5% (номінал) призвело до початку детінізації ринку праці і суттєвого пришвидшення зростання рівня заробітних плат тощо. Зниження навантаження на фонд оплати праці вважається економістами першочерговим.
Міжнародні експерти OECD у своїх аналітичних звітах також визначають прямі податки як найбільш шкідливі для розвитку економік країн та надають рекомендації щодо зниження їх частки у ВВП.
Також слід відзначити вкрай високий рівень перерозподілу через публічні фінанси в Україні, який сягає 40-41% від ВВП, при оптимальному рівні у 35-37%. Необхідно терміново знизити загальнодержавні видатки на 4-6% від ВВП, що надасть також можливість скоротити найбільш шкідливі прямі податки.
За підсумками аналізу законопроєкту члени Української Ради Бізнесу наголошують, що пенсійна реформа потрібна, перехід до багаторівневої системи є позитивним, але це має відбуватися виключно разом із податковою реформою, реалізація якою має призвести до зниження сукупного навантаження на фонд оплати праці до 20%.
Члени Української Ради Бізнесу пропонують провести експертне обговорення зазначених вище питань за участі народних депутатів, представників бізнесу та експертів і за підсумками обговорення скоординувати подальші плани щодо комплексної реалізації податкової та пенсійної реформи.
- Щоб додати коментар, увійдіть