Заяви

В умовах кризи захисту прав споживачів та гальмування детінізаційних інструментів через політичну кризу неприпустимо відтерміновувати набуття чинності фіскальним кешбеком

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація різних секторів економіки України, вважає неприпустимим скасування набуття чинності таким важливим інструментом детінізації економіки, як «кешбек для споживача».

Щодо проєкту Закону України № 2571-д про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності

Заява

Представники українських бізнес-об’єднань спільно з фахівцями з питань фінансового сектору проаналізували проєкт Закону України №2571-д про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності та зазначають наступне.

Більша частина норм проєкту сприяє реалізації задекларованої мети – підвищенню якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, дозволить оптимізувати судові процедури оскарження рішень НБУ, ФГВФО, КМУ, МФУ шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Проєкт закону передбачає такі зміни:

1) вдосконалення діяльності банків – зокрема, шляхом зміцнення корпоративного управління;

2)     вдосконалення законодавчих норм, які визначають особливості судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку;

3)   вдосконалення законодавчих норм, що визначають оновлені механізми виведення банків з ринку, спрямовані на вдосконалення ліквідаційної процедури.

Детально проаналізувавши норми проєкту, фахівці зазначають, що документ суттєво покращує механізми нагляду за банківським сектором, механізми виведення банків з ринку. В той же час проєкт забезпечує можливість власникам банків повноцінно захистити свої права у судах та, у випадку неправомірних дій регулятора або представників виконавчої влади, – отримати повну компенсацію збитків, завданих діями влади.

Також варто зазначити, що прийняття проєкту №2571-д сприятиме реалізації нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що дозволить отримати Україні необхідне фінансування у 2020 році та уникнути ризиків дефолту, який є згубним для економіки нашої країни.

На жаль, розгляд проєкту затримується через неймовірну кількість правок до другого читання, поданих кількома народними депутатами. Представники бізнесу звертаються до авторів 1000+ правок із пропозицією відкликати їх, зосередившись виключно на кількох змістовних та ключових.

Виходячи з викладеного вище, представники коаліції УРБ, до складу якої входять 84 провідні українські асоціації, закликають народних депутатів терміново розглянути надані до другого читання правки за скороченою процедурою та підтримати проєкт закону № 2571-д в цілому вже у квітні. 

З повагою,

Українські Бізнес–асоціації члени Коаліції Українська Рада Бізнесу

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували Проєкт Закону  про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (законопроєкт № 2683), взяли участь у публічному обговоренні цього проєкту та зазначають наступне:

Проєкт реалізує важливу мету – перехід до багаторівневої пенсійної системи:

І – державні пенсії,

ІІ – обов’язкове накопичення,

ІІІ – добровільні накопичення.

В той же час для реалізації цієї мети законопроєкт передбачає запровадження додаткових обов’язкових відрахувань із зарплати: 2% – від роботодавця, 1% – від працівника. Учасниками накопичувальної системи є всі категорії працюючих громадян. При цьому робітник може збільшувати свій внесок, і роботодавець повинен тоді збільшувати свою частку пропорційно, але не більше 5%. Таким чином, на практиці після того, як законопроєкт набуде чинності, на плечі роботодавця ляже від 3 до 9% додаткових відрахувань від фонду оплати праці. Обов’язок з організації сплати внесків також покладається на роботодавця, як платіжного представника, із відповідною відповідальністю.

Прем’єр-міністру України
Гройсману В.Б.

Міністру фінансів України
Данилюку О. О.

Представники українських бізнес-асоціацій висловлюють занепокоєння з приводу заяв вищого політичного керівництва держави щодо перенесення дати ліквідації дискреційного податку на прибуток та переходу до оподаткування виведеного капіталу.