Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували доопрацьований до другого читання проєкт №1210 з урахуванням правок у залі Парламенту та зазначають наступне:
Більша частина норм проєкту сприяє реалізації важливої мети – запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), та реформуванню інституту фінансової відповідальності. Також у проекті залишаються певні норми, які несуть ризики окремим категоріям бізнесу.
Зокрема, проєктом реалізовано такі позитивні зміни, про необхідність яких зазначали члени УРБ:
– збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн);
– уточнено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт касовий метод податкового обліку в ПДВ поширюється в т.ч. на підрядників та субпідрядників;
– пільги у вигляді земельного податку не поширюються на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;
– запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р.;
– збільшено вартість матеріальних активів, що відносяться до основних засобів (з 6000 до 20000 грн). Тобто, активи вартість яких є меншою – одразу списуються на витрати, зменшуючи базу оподаткування податку на прибуток.
Внесено зміни до другого читання, які суттєво покращили первинну редакцію, зокрема:
- залишено норму про персональну відповідальність (в порядку регресу) посадових осіб контролюючого органу через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність;
- впровадження обтяжливого правила контрольованої іноземної компанії – стаття 392, перенесено на рік (з 01.01.2021 року), а також: зменшено штрафи; збільшено з 1 до 2 млн євро неоподаткований ліміт який не підлягає дотриманню правила КІК (загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи); строки перевірки, в тому числі із продовженням, обмежено 1 роком;
- виключено положення про авансовий внесок по конструктивних (умовних) дивідендах;
- правило «тонкої капіталізації» залишено лише за операціями з нерезидентами (відмова від поширення інструмента на «національні» боргові зобов’язання), також залишено механізм зарахування процентів, які перевищують суму обмеження, до зменшення фінансового результату майбутніх звітних періодів до оподаткування;
- відмова від спроби оподаткування ПДВ експортних операцій, якщо експортна ціна є нижчою за внутрішню ціну придбання;
- при визначенні оптимальних акцизних ставок дотримано принципу стабільності і рівномірності сплати податків, відповідно до Податкового кодексу України та планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
- скасовано тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (так звані «соєві правки»);
- рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки не буде підставою для проведення документальних позапланових перевірок;
- акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
В той же час у проекті залишаються певні норми, які несуть ризики окремим категоріям бізнесу:
- норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв (далі – ПП) – фактично створюють передумови для «полювання» податківців на незареєстровані ПП, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні;
- оподаткування так званих «конструктивних дивідендів» – такі новації взагалі відсутні у країнах-сусідах. Цими змінами пропонується прирівняти до дивідендів здійснення виплати на користь засновника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупу корпоративних прав, виходом учасника юридичної особи;
- механізм коригування фінансового результату на основі поширеного тлумачення концепції “розумної економічної причини (ділової мети)” – нова податкова різниця, що потенційно може створити суперечки з контролюючими органами щодо питання правомірності витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої «ділової мети». До другого читання норму покращено – виключено внутрішні операції, але ризики все одно залишаються;
- не оптимальними виглядають нові розміри штрафів (+200%) за порушення, зокрема: порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн (ст. 117); строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 850 грн (ст. 118); порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2040 грн тощо;
- оподаткування контрольованих іноземних компаній або КІК може призвести до того, що частина заможних громадян змінить резидентність або проведе певні зміни у своїх компаніях, щоб не підпадати під дію правила КІК.
За підсумками аналізу проєкту члени Української Ради Бізнесу дійшли висновку, що Україна добровільно і більше, ніж передбачено міжнародними зобов’язаннями, запроваджує низку заходів, спрямованих на деофшоризацію, а також деякі інші позитивні новації. З одного боку, це призведе до суттєвого зменшення можливостей для мінімізації податків за допомогою офшорів, до покращення умов ведення бізнесу для малого та середнього бізнесу, а з іншого – до ускладнення адміністрування для певних категорій платників податків, які ведуть бізнес з іншими країнами.
Члени Української Ради Бізнесу пропонують провести експертне обговорення ризиків, про які зазначено вище, за участі народних депутатів, представників бізнесу та експертів, та за підсумками обговорення напрацювати певні коригування до Податкового кодексу з метою мінімізації цих ризиків.
- Щоб додати коментар, увійдіть