7 вересня, генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич взяв участь у зустрічі членів Української Ради Бізнесу з Першим віце-прем’єр-міністром – Міністром економіки України Олексієм Любченком. Участь у зустрічі взяли також перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк, заступники міністра Ірина Новікова та Ігор Дядюра, інші фахівці міністерства, фахівці аналітичних центрів.
В центрі дискусії були питання, які хвилюють бізнес, – як-то детінізація економіки й боротьба з контрабандою, ефективний громадський контроль за діяльністю новоствореного Бюро економічної безпеки, лібералізація та осучаснення трудового законодавства, зниження податкового навантаження на зарплату, скорочення неефективних видатків бюджету та інші.
Міністерство економіки є рішучим, послідовним і активним учасником детінізації, запевнив на початку зустрічі заступник міністра Ігор Дядюра. Він нагадав про те, що технологічно все зроблено для того, щоб підприємці могли використовувати безкоштовне РРО. Міністерство підтримує запровадження обліку для виключно ризикових груп товарів підприємців і невдовзі доопрацьований наказ щодо цього буде погоджено.
«Тільки ризикові групи товарів мають бути з обліком, решта – ні. Ми спрощену систему захистимо», – запевнив заступник міністра.
Коментуючи питання про регулювання торгівлі через Інтернет, заступник міністра Ірина Новікова зазначила, що захист прав споживачів, які придбали товари онлайн, забезпечує Дежпродспоживслужба, яка може перевірити будь-якого продавця. З іншого боку, Міністерство цифрової трансформації розробляє зміни до закону про електронну комерцію. Буде створено єдиний реєстр продавців, перевірятимуться дані, надані такими продавцями. Спільно з Мінцифри запроваджується нова платформа, куди кожен споживач зможе поскаржитися на інтернет-продавців. З іншого боку, завдяки платформі з’явиться статус «перевірений продавець».
Підготовлений також проект нового стандарту для електронної комерції. І проекти законів, і новий стандарт представники міністерства пообіцяли направити для аналізу фахівцям УРБ.
Президент Асоціації платників податків України, член наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе закликав забезпечити прозоре формування Ради громадського контролю новоствореного Бюро економічної безпеки. Від цього залежатиме робота правоохоронного органу.
Перший віце-прем’єр-міністр Олексій Любченко погодився з тим, що громадський контроль – це важливо. Проте не менше важливо для повноцінної роботи нового органу внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу. Крім того, нагадав перший віце-прем’єр, уряд створив Міжвідомчу робочу групу з детінізації економіки – не для того, щоб підміняти роботу правоохоронних органів, а щоб визначити найбільш проблемні сфери і сектори, розробити критерії ефективності для перевіряючих органів.
«Я бачу, що тут зібралися представники різних сфер економіки, але всіх вас об’єднує одне – бажання вести бізнес чесно і сплачувати податки», – зазначив Олексій Любченко.
Учасники зустрічі також окреслили позиції щодо осучаснення та лібералізації трудового законодавства. Міністерство економіки розробило законопроєкт № 5388, який підтримує Українська Рада Бізнесу. Законопроєкт покликаний спростити стосунки між роботодавцем і працівником, скоротити адміністративні процедури, змінити механізм матеріальної відповідальності тощо. Крім того, міністерство передало до Парламенту ще кілька законодавчих ініціатив і готує законопроєкт про інспекцію праці.
В той же час Офіс простих рішень спільно з фахівцями Української Ради Бізнесу розробив надважливий законопроєкт №5371, який запроваджує вільний трудовий договір для малого й середнього бізнесу. Це справжня революція у трудовому законодавстві, яка несе позитиви і для працівника, і для роботодавця. Суспільство чекає на прийняття цього проєкту у цьому році.
Фахівці Міністерства економіки зазначили, що і проєкт №5371 Міністерство підтримує за основу, але має певні зауваження до нього до другого читання.
«Ми хочемо запропонувати механізми стимулювання реального сектору економіки, стимулювання внутрішнього виробництва і формування попиту на вітчизняну продукцію – зазначив Олексій Любченко. – Сьогодні розпочали тестування системи ProZorro, щоб бачити ступінь імпортозаміщення в системі. Важелів стимулювання є декілька: ефективне державне регулювання в кожній галузі, показник ресурсоефективності, закон про індустріальні парки, антидемпінові торгові розслідування, технічне регулювання, фінансова політика. Все це можна і потрібно застосовувати».
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран наголосив, що в ринковій економіці неможливе державне регулювання на продукти харчування, – таке регулювання можливе лише економічними методами , і це робота Антимонопольного комітету. Також перший віце-президент підтримав осучаснення трудового законодавства і закликав Мінекономіки активніше підтримати реформаторські проєкти №5371 та №5388.
Таку ж думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. «Трудовий кодекс реально застарів, і те, що запропоновано в законопроєкті №5371, – це політичний компроміс. Давайте його приймати в такому вигляді, можливо, надалі буде зроблено більше». Крім того, заступник голови асоціації привернув увагу до проблем із підключенням електроенергії для нових промислових споживачів і до проблем, які створив відомчий наказ про умови зберігання аміачної селітри. «Є суттєві проблеми із цим, просимо Мінекономіки допомогти із вирішенням».
Керівник GR напряму Асоціації рітейлерів України Наталія Петрівська порушила питання законодавчого регулювання ставок інтерчейндж. Українська Рада Бізнесу та весь роздрібний ринок підтримують законопроєкт №5734. Представниця асоціації закликала Міністерство також підтримати цей проєкт.
Володимир Руденко (Аптечна професійна асоціація України) звернув увагу на дію постанови, відповідно до якої всі рітейлери повинні щоденно звітувати про збільшення цін на певні категорії товарів, серед них – медичні маски та інші засоби захисту. За словами очільника асоціації, для того, щоб виконати вимогу, співробітники аптек вносять відомості вручну, що забирає багато часу. Цю процедуру варто спростити, автоматизувати – зробити електронну звітність.
Олег Гетман, представник Економічної експертної платформи наголосив, що одна з найбільш очікуваних експертами та бізнесом реформ, яка призведе як до пришвидшення зростання ВВП, так і до прискорення зростання заробітних плат українцям, – це зниження навантаження на фонд оплати праці та одночасне скорочення неефективних видатків загальнодержавного бюджету до оптимальних 33-35% ВВП. Економісти знайшли багато підтверджень того, що надмірний розмір державних видатків стримує зростання. Унаочненням цього припущення є крива Армі–Рана , відома також як крива БАРС, за першими літерами прізвищ авторів: Барро, Армі, Ран і Скаллі, які наприкінці ХХ ст. звернули увагу на існування такої залежності та показали її графічно. За розрахунками економістів, Україна щороку втрачає 2,7 в.п. ВВП через перевищення видатків бюджету понад оптимальний рівень і цю ситуацію варто змінити, якщо ми дійсно хочемо зростати прийнятними темпами.
Олексій Любченко зазначив, що зниження навантаження на фонд оплати праці вважає доцільним, в той же час – це складна реформа, і її варто реалізовувати поступово, частинами.
Генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич звернувся до представників міністерства економіки з проханням підтримати законопроєкт про облік кодів IMEI, а також розповів про необхідність розробки, за прикладом Азербайджану, застосунку е-митниця, який дозволяє фізичним особам самостійно в онлайні декларувати товари в імпортованих посилках і так само сплачувати митні платежі.
За підсумками зустрічі учасники дійшли згоди по всіх питаннях, які обговорювались, та домовилися про спільні дії з аналізу законопроєктів та нормативних документів, які позначаються на роботі бізнесу. Також представники коаліції й міністерства домовилися продовжити консультації з питань, які входять до числа пріоритетних для українського бізнесу.
Джерело: Українська рада бізнесу
- Щоб додати коментар, увійдіть