Засідання громадської ради при Державній митній службі

Генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич 22 червня взяв участь у засіданні громадської ради при Державній митній службі. У засіданні взяли участь члени Громадської ради, експерти, керівництво Державної митної служби.

Пішли не за порядком денним, адже одним з центральних питань був поточний стан реформування митних органів. Голова Держмитслужби Павло Рябікін відповідав на наші питання, сподобався режим «бліц» - питання-відповідь.

Кадри

Безумовно, в Держмитслужби є велика потреба у нових ефективних кадрах, які зможуть сформувати нове обличчя митної служби. На питання про те, де ж планується брати ці самі кадри, Голова Держмитслужби повідомив, що відповідними особами, які займаються підбором персоналу були проведені співбесіди з 450 учасниками АТО. Щодо профільних вузів, на жаль, тенденція невтішна -  у 2021 році число випускників Дніпровського Університету митної справи та фінансів, які зголосилися йти на роботу в Державну митну службу становить всього лише 6 осіб, що є критично мало. Основною причиною такого низького рівня зацікавленості в роботі на митниці є низький рівень заробітної плати.

Заробітна плата

Щодо підвищення зарплати співробітникам митниці- чіткої відповіді  ми не отримали. В основі проблема формується навколо: немає можливості підвищити заробітну плату, бо немає закладених коштів під це в державному бюджеті. А бюджетний запит на 2021 рік начебто формувався ще до того, як Павло Рябікін очолив Держмитслужбу. За давньою українською традицією, в усьому винні «папєрєднікі»))) Хоча ми розуміємо, що проблема глибше, і має політичне забарвлення.

Через брак державного фінансування Держмитслужба співпрацює з донорами та бере участь у донорських конференціях, розглядає можливості залучення різних грантів, щоб покращити матеріальне забезпечення. Зокрема, є грантові проекти міжнародного співробітництва, серед яких є проект «Нове обличчя кордону». Для нього обрано 6 пунктів пропуску, як морських, так і автомобільних, де буде здійснено кадровий добір та integrity-check (це цитата, якщо що), після чого міжнародною донорською спільнотою буде надано матеріально-технічне забезпечення, а саме: форма, засоби контролю.

І це єдині пункти пропуску, де буде форма цього чи можливо і наступного року. 

Наріжне питання про формений одяг залишається без відповіді вже який рік підряд.

Тому реформування та розвиток митної системи відбувається цього року в точково-проектному форматі.

Перші результати та перспективи впровадження інституту АЕО, NCTS.

Про АЕО ( Авторизованого економічного оператора) компетентно розповів Андрій Теплий.

Як відомо, отримання підприємством статусу АЕО – це найвищий ступінь довіри митниці до підприємств у вигляді надання їм спеціальних спрощень та переваг при здійсненні митних формальностей.

АЕО – це програма співпраці митниці і бізнесу. Відповідний законопроект готували і розглядали з 2017 року. Сподівались, що велика кількість підприємств вирішить ним скористатися. Але не так сталося, як гадалося.

З серпня 2020 року було подано всього лише три заяви на авторизацію.

Одна із компаній, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» подала заявку та успішно пройшла авторизацію АЕО, отримавши сертифікат.

Ще одна компанія відкликала анкету, а третя не пройшла попередню оцінку, згідно з відомостями, вказаними в анкеті самооцінки.

За інформацією від бізнесу, зокрема від дочірніх компаній європейських підприємств, що мають статус АЕО в ЄС, 8 з 10 наших українських підприємств не відповідають коефіцієнтам і критеріям до фінансової стійкості, які прописані у відповідній постанові Кабінету Міністрів України № 665. Ці порогові показники очевидно є завищеними. Отже, тут потрібно врегулювати цей проблемний момент, ініціювати зміни через Міністерство фінансів, внести зміни в постанову, для того, щоб знизити ці критерії і привести їх у відповідність до тих норм, які діють ЄС.

Сергій Демченко  проінформував про стан впровадження NCTS (Режим спільного транзиту).

Нова комп’ютеризована система транзиту (NCTS) – це технологія, яка лежить в основі Конвенції про процедуру спільного транзиту. NCTS доступна лише для членів Конвенції, до вступу в яку Україну ще мають окремо запросити. NCTS пов’язує митні служби в країнах-учасницях Конвенції, дозволяючи обмін певними митними даними.

З 17 березня 2021 року почалося національне застосування програми NCTS, вже подано 128 митних декларацій окремих типів. Воно має тривати не менше 1 року. Перехід на митну декларацію T1UA, передбачену процедурою спільного транзиту, відбуватиметься поступово.

Під час Національного запровадження нової системи в повному обсязі (з березня 2021), певний період обидві системи діятимуть одночасно; бізнес самостійно обиратиме, яку митну декларацію він хоче подати при транзиті товарів. Однак за деякий час, оскільки нова система надаватиме більше переваг, бізнес повністю мігрує до нової системи, після чого «стара» система припинить існування.

Згідно часового графіку до 01.10.21 відбудеться під’єднання до відповідної мережі щодо обміну даними по деклараціям типу Т1. Європейці будуть подавати тестові декларації, щоб пересвідчитись, що наша система транзиту працює так, як треба. В квітні 2022 року плануємо отримати відповідне підтвердження та запрошення для України приєднатися до Конвенції про спальний режим транзиту. А далі, вже справа за Парламентом - ратифікація і тд.

Обговорення та затвердження рекомендацій до проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів.

На засіданні обговорювали Законопроект №5420 та які основні загрози для бізнесу і для митних органів він несе.

Нагадуємо, що законопроєкт №5420 стосується криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів, зареєстрований 23 квітня 2021 року.

Даний законопроект викривляє саму суть (common sense) митного контролю.

Чому?

В усьому світі митний контроль працює так: підприємство подає митну декларацію, а митний орган перевіряє правильність визначення митної вартості та інших інформацій, числових показників, митний орган має сумніватися, це нормально, та може запитувати додаткові документи за наявності обґрунтованих сумнівів. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності може надати додаткову інформацію, документи та зняти всі сумніви митного органу або не погодитись з рішенням митного органу та оскаржити його в суді. Законопроект №5420  ставить цей процес з ніг на голову. Якщо митник винесе рішення про коригування наприклад митної вартості, зазначеної в митній декларації, це означає, що підприємство зазначило недостовірну інформацію, тобто це підстава для реєстрації кримінального провадження. Якщо ж митний орган пропустить митну декларацію в поданому вигляді, він може бути звинуваченим у сприянні недостовірному декларуванню, а це вже особливо тяжкий злочин. Зрозуміло, щоб убезпечити себе від звинувачень митники жодну митну декларації не будуть оформлювати без присікувань та коригувань. Очікуваний ефект - збільшення силового тиску на бізнес та купа правоохоронців від НАБУ до ДБР з СБУ в зонах митного контролю. Ну а у контрабандистів все буде добре, і найбільш правильні документи. Попри санкції РНБО, вони під тим чи іншим виглядом продовжують працювати.

Ефективна боротьба з порушеннями митних правил можлива тільки через посилення повноважень митного органу, як такого що покликаний виявляти та запобігати порушенням митних правил.

Голова Державної митної служби підтримує ідею криміналізації так званої економічної контрабанди з наданням митниці більш широких повноважень щодо протидії цьому злочину, зокрема щодо права проводити, негласні слідчі дії, вести оперативно-розшукову діяльність. Але це все на рівні ідеї. І вони кардинально розходяться з текстом законопроекту №5420.

А що далі?

Працюємо за планом, надаємо пропозиції щодо законопроекту про наближення нашого МКУ до європейських норм. Подаємо пропозиції щодо усунення людського корупціогенного фактору з оформлень в морських пунктах пропуску Виктор Берестенко, надаємо пропозиції щодо покращення роботи сайту ДМСУ та антикорупційної політики Сергей Трусов, запроваджуємо технології paperless та збираємо інформацію від бізнесу щодо системних порушень в частині митної вартості тощо з Петро Стеценко , Irina Sargsian. Галина Вдовина домовилась з керівництвом ДМСУ найближчим часом провести селекторну нараду з регіонами, де представники бізнесу з регіонів нададуть інформацію про те, яка ситуація на місцях, вісті з полів!