Представники бізнес-об’єднань спільно з аналітичними центрами, економістами та фахівцями з медичних питань підготували пропозиції щодо термінових змін у моделі карантину на більш ефективну. Оприлюднюємо спільний лист, адресований керівництву держави.
Представники українського бізнесу звертаються до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України щодо невідкладних заходів із подолання економічної кризи та зміни моделі карантину на більш ефективну.
Жорсткі карантинні заходи суттєво поглиблюють економічну кризу країни. Тисячі підприємств та підприємців (за даними Торгово-промислової палати України – 600-700 тисяч) зупинили роботу, близько 3,5 мільйона працівників відправлені у відпустки за власний кошт та можуть найближчим часом втратити роботу. Це вже призводить до суттєвих негативних наслідків для держбюджету, який недоотримує мільярди гривень та не може повноцінно фінансувати необхідні для країни видатки; для громадян, які не отримують заробітну плату; для бізнесу, який не працює та банкрутує.
Також це призводить до зростання цін на широкі групи товарів, зростання безробіття, навантаження на соціальні фонди, недофінансування медицини та соціальних видатків, погіршення криміногенної ситуації тощо. В той час як ефективність жорстких карантинів у подоланні епідемії не є високою, натомість моделі, орієнтовані на широке тестування та ізоляцію ризикових груп, – довели свою ефективність. Детальніше про наслідки для держави і громадян – у листі бізнесу щодо стану економіки.
Представники бізнес–об’єднань спільно із аналітичними центрами, економістами та фахівцями з медичних питань підготували пропозиції щодо термінових змін у моделі карантину, який вбачається доцільним переорієнтувати з тотального на ефективний ризикоорієнтований:
- Внести низку змін до Постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211, зокрема:
а) Пункт 2 підпункт 3 пропонується викласти у такій редакції: з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до завершення карантину роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а саме: закладів громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні), закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного та побутового обслуговування населення.
Заборона не розповсюджується на суб’єктів господарювання, які здійснюють торговельне та побутове обслуговування населення, надають послуги поштового зв’язку, пунктів видачі товарів та доставки за умови, що вони забезпечили для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у приміщеннях здійснення господарської діяльності.
Безпечними умовами є:
- забезпечення контролю кількості відвідувачів, які одночасно знаходяться в приміщенні;
- недопущення перебування в приміщенні кількості людей, яка перевищує розрахункову кількість 3 кв. м. приміщення на одну людину;
- забезпечення дотримання в приміщеннях відстані між відвідувачами не менше, ніж 1,5 метра;
- забезпечення працівників належними засобами індивідуального захисту;
- обробка поверхонь у приміщенні за допомогою дезінфікуючих засобів не рідше, ніж 1 раз на 2 години.
Оператори поштового зв’язку, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність із надання послуг доставки, як адресної, так і в режимі самовивозу з пунктів видачі та/або доставки, а також діяльність із надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, самовивозу та/або доставки через пункти видачі замовлень, зобов’язані в пунктах самовивозу забезпечити безпечні умови перебування. При здійсненні адресної доставки суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити відповідний персонал доставки засобами індивідуального захисту.
б) Дозволити перевезення пасажирів службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів, установ та їхніх працівників, або здійснення підприємствами, закладами, установами перевезень своїх працівників на підставі договорів про надання транспортних послуг. Скасувати безкоштовний проїзд для пільгових категорій населення;
в) Діяльність метрополітену пропонується врегулювати наступним чином, додавши п.3 до Постанови:
3. З 1 квітня 2020 р. до завершення карантину встановити такі правила перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра:
– здійснювати повне проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на станціях та у переходах метрополітену через кожні дві години та забезпечити працівників засобами індивідуального захисту;
– здійснювати перевезення виключно тих осіб, які використовують засоби індивідуального захисту;
– здійснювати зупинку поїздів метрополітенів на визначених органами місцевої влади станціях;
– скасувати безкоштовний проїзд для пільгових категорій населення;
2. Активізувати діяльність Антимонопольного комітету України у напрямку контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін на товари продуктової групи, забезпечити регулярне інформування громадськості про вжиті заходи.
3. Забезпечити безперебійну та безпечну діяльність судової системи, унеможливити зменшення посадових окладів суддів.
4. На період кризи підтримати вітчизняних виробників, готових швидко розгорнути виробництво необхідного медичного обладнання, засобів захисту, тестів ПЛР. Зокрема:
радикально зменшити до кількох днів та спростити процедури отримання дозволів на виготовлення захисних масок, костюмів тощо;
запровадити тимчасову програму компенсації відсоткових ставок по кредитах на закупівлю обладнання виробникам, готовим виготовляти обладнання, заходи захисту, тести;
передбачити тимчасові “податкові канікули” для виробників відповідної продукції
5. Провести термінову підготовку до переходу до повноцінної ризикоорієнтованої моделі карантинних заходів на заміну поточному тотальному карантину та запровадити її на початку квітня (у цьому питанні бізнес готовий надати допомогу державі у закупівлі тестів та інфраструктурою). Для цього необхідно:
а) Мобілізація системи охорони здоров’я
Під час фази, яка є зараз, система охорони здоров’я має мобілізувати свої можливості до інтенсивної терапії, щоб мати можливість прийняти багато пацієнтів для можливої ізоляції та у критичному стані.
Найголовніше: медичний персонал повинен безперебійно забезпечуватися засобами індивідуального захисту, повинен бути добре мотивований, отримувати стимули для роботи у потенційно небезпечному середовищі, а також мати соціальні гарантії та страховку. Такі заходи не тільки захистять медичних працівників, але й створять довіру та підтримку з боку уряду. Усі обрані лікарні повинні бути обладнані достатньою кількістю апаратів для штучної вентиляції легенів.
Паралельно необхідно підготувати мережу лікарень, які прийматимуть пацієнтів із легкими випадками захворювання для спостереження та ізоляції – у випадках, коли адекватна ізоляція вдома неможлива або неефективна. Для цього також може бути використана розгалужена санаторна інфраструктура країни.
б) Впровадження поетапної стратегії тестування із чіткими критеріями тестування
Тестування дозволяє інфікованим людям знати, що вони заражені. Це може допомогти їм отримати необхідну допомогу, допомогти їм вжити заходів для зменшення ймовірності зараження інших.
Тестування також має вирішальне значення для відповідного реагування влади на пандемію. Це дозволяє нам зрозуміти поширення хвороби та вжити заходів, щоб уповільнити поширення хвороби. Україні необхідно провести значну кількість тестів із дуже добре розробленим стратегічним підходом.
Стратегія тестування повинна враховувати:
- Поточну наявність тесту з потенційним збільшенням поставок;
- Критичні категорії населення, які потрібно перевірити насамперед:
- Нинішні пацієнти лікарень;
- Мандрівники, які щойно повернулися;
- Виявлені контакти.
Критерії тестування повинні бути прийняті для забезпечення більш точної ідентифікації швидкості у визначеній когорті тестованих.
Коли кількість закуплених тестів буде достатньою, а рівень захворюваності показуватиме стабільність або зменшення, критерії тестування (визначення випадку) необхідно знову розширити покроково до тих, у кого симптоми, більш специфічні для COVID-19, та їхніх контактів; а потім – усім симптоматичним пацієнтам та їхнім контактам.
в) Госпіталізація та критерії:
Усі пацієнти з позитивною ПЛР мають бути ізольованими, а їх тісні контакти мають бути в самоізоляції протягом 14 днів. Згідно з останніми даними міжнародних фахівців, орієнтовно 80% позитивних випадків матимуть легку форму захворювання, не потребуватимуть інтенсивного медико-соціального спостереження, а до 20% позитивних випадків матимуть захворювання, які потребуватимуть госпіталізації до відділень інтенсивної терапії.
г) Закупівля та постачання тест-систем і медичних матеріалів
Найважливіша інвестиція у зменшення смертності – це виготовлення на базі Інституту молекулярної біології та генетики НАН України або придбання імпортних тестів на ПЛР у достатній кількості, необхідній для зупинки передачі в громадах шляхом раннього виявлення випадків та адекватної ізоляції. Закупівля швидких тестів на основі виявлення антитіл вбачається недоцільною для діагностичних цілей і може бути небезпечною, оскільки дає багато хибнонегативних результатів у людей, які вже заразні і які продовжують поширювати захворювання.
Кількість необхідних тестів на ПЛР:
Протягом наступних трьох місяців Україні необхідно швидко забезпечити наявність 500 000 тестів на ПЛР для тестування найбільш вразливих категорій та медичних працівників, відстеження та тестування контактів, постійно забезпечуючи дозорне спостереження. А в цілому для ефективного уповільнення пандемії Україні до кінця 2020 року тестів необхідно буде у рази більше.
д) Зменшення ризиків та залучення громад:
Ефективна практика миття рук та гігієни поряд із соціальним дистанціюванням та іншими змінами у поведінці є запорукою уповільнення передачі вірусу. Комунікація з боку уряду з активним просуванням безпечних практик має посилюватись відповідними політиками для збільшення ефекту. Наприклад, усі громадські місця повинні бути забезпечені дезінфікуючими засобами, що закуповуються урядом, і весь приватний бізнес повинен забезпечувати те ж саме.
У такій надзвичайно складній ситуації фахівці провідних аналітичних центрів та представники бізнес-асоціацій вважають неприпустимим широкі карантинні обмеження, від яких у першу чергу страждають працівники із середніми та нижче середніх заробітними платами, які не мають суттєвих накопичень. Такі обмеження призведуть до гірших наслідків для населення, ніж прямі наслідки від епідемії, тож ключовим пріоритетом на цей час є зміна моделі карантину з тотального на ризикоорієнтований, із акцентом на інфікованих та групах ризику.
Представники коаліції УРБ, до складу якої входять 84 провідні українські асоціації, закликають представників Кабміну, Президента та Парламенту терміново розглянути запропоновані заходи та невідкладно ініціювати проведення спільного засідання і створення Антикризового центру за участі фахівців КМУ, Офісу Президента, ВРУ, бізнесу, експертів для обговорення пропозицій і напрацювання плану дій, який забезпечить ефективну протидію епідемії та не зашкодить економіці.
Українські Бізнес–асоціації члени Коаліції Українська Рада Бізнесу
- Щоб додати коментар, увійдіть